Водно-болотні угіддя нашого краю

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь Мета - зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.

Основні аргументи важливості водно-болотних угідь для забезпечення нашого майбутнього, це:

- водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів;

- ці угіддя годують людство - їх використовують для рибальства і сільського господарства протягом тисячоліть;

- вони забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення;

- мають значні бальнеологічні ресурси та використовуються з рекреаційними цілями; зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу;

- пом'якшують вплив штормів і повеней та захищають берегову лінію від руйнування;

- депонують вуглець, продукують кисень і допомагають у боротьбі зі змінами клімату.

Територiя мисливського господарства ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» слабо дренована мiлководними степовими рiчками, якi вiдносяться до басейну Дніпра. Практично зараз всi вони перетворенi на невеликi ставки та водосховища iз розораними берегами, Цi водойми дуже заросли очеретом, рогозом, комишом та iншим.

Територія району дренована 3 невеликими степовими рiчками, що являють собою ліві притоки р.Дніпра. Їх пониззя залиті водами Каховського водосховища, віддамбовані і мають дуже обмежений водообмін. Живлення річок - грунтове та снiгове з характерними нерегулярними весняними повенями.

У період із 1951 по 1990 р. степова зона стала ареною для створення великої кількості меліоративних систем. Спецiальнi гiдромелiоративнi споруди представленi насосними станцiями, здебiльшого невеликими ставками та неглибокими другорядними каналами, які входять до складу Північно-Рогачицької та Першотравневої зрошувальних систем. Невикористана вода з розчиненими пестицидами і добривами стала зливатися в річки та ставки, викликаючи евтрофікацію усіх водойм. Взагалі меліорація значно погіршила гніздові умови і можливості відтворення для польових видів дичини, але призвела до розширення площі очеретяних заростей у різних місцях. У такий спосіб були створені нові угіддя для дикого кабана, ондатри й інших тварин, а завдяки збільшенню площ для вирощування кукурудзи на зерно, підвищення врожайності всіх зернових, були значно покращені кормові умови для водоплавних птахів (крижень, чирянка мала, гоголь) та більшості мисливських звірів.

Вже сотні років ці угіддя є середовищем існування не тільки диких тварин, але й людей. Використовуються і місцева риба, і дичина, і навіть очерет. Але не обходиться без проблем. Щорічно можна спостерігати масштабні пали сухого очерету. Намагаючись убезпечити своє житло від вогню, або просто бажаючи подивитись на вогонь, люди створюють великі пожежі. Це підсилює випаровування води, сприяючи обмілінню озер. У спаленому очереті, особливо навесні, гинуть або залишаються без укриття дикі тварини. А ще при спалюванні очерету у повітря піднімаються шкідливі речовини, у тому числі викиди електростанції. Це вже шкідливе для здоров'я людей.

Міжнародний день водно-болотяних угідь - чудова нагода згадати про унікальність нашої природи і подбати про її збереження для нащадків.